Обговорення проблем корупції в ефірі «Фінансового прайму»

В ефірі радіостанції «Європа плюс» на хвилі 107,0 FM відбувся черговий випуск Програми «Фінансовий прайм», яка проходить під патронатом Президента Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» Грігола Катамадзе. Темою круглого столу в прямому ефірі було «Боротьба з корупцією»: Україна і рівень корупції, досягнення і здобутки направлені на її подолання, економічний стан в країні як передумова корупції та шляхи вирішення проблеми. 

Вела програму як завжди неперевершена Юлія Бурковська.

Гостями «Фінансового прайму» на цьому тижні були:

Максим Грищук - Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

Олена Макеєва— Заступник Міністра фінансів України;

Дмитро Олексієнко— Голова Громадської ради при Державній фіскальній службі України;

Юрій Атаманюк — Перший віце-президент ВГО «Асоціація платників податків України»;

Андрій Антонищак — Народний депутат України, Віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України»;

Володимир Левкович - керуючий партнер юридичної фірми YARLAN, член Ради бізнесу Тернополя;

Костянтин Куклєв – Генеральний директор ТОВ «Підприємство «Пластик Карта».

На початку Програми ведуча нагадала, що в першому ефірі програми «Фінансовий прайм» ще 18 лютого до студії не наважився прийти жоден представник ДФС України. На превеликий жаль, по трьом підприємствам, які звучали в ефірі першого випуску програми, так і не вирішені питання по теперішній час щодо невідшкодування ДФС України в законодавчо встановлений термін ПДВ, а саме: АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» - відшкодовано лише 6,45млн. грн. ( 8,9% із загальної суми 72,4 млн.грн.), ПАТ «Фармак» та ТОВ «Айсблік».

«Ми маємо надію, що у березні місяці ДФС України усі питання будуть вирішені. Ми уважно слідкуємо за подіями і своєчасно будемо тримати в курсі своїх слухачів, бо кожне підприємство в нашій країні може опинитися в такій ситуації. Звертайтеся зі своїми проблемами до Асоціації платників податків України та її партнера радіостанції «Європа Плюс». Ми готові вислухати Вас і допомогти вирішити проблеми», - запевнила Юлія Бурковська слухачів Програми.

Першому ведуча задала запитання Максиму Грищуку: «Пане Максим, ще перед виборами в цій студії з Віталієм Шабуніним сильно переймалися тим, кого буде призначено на посаду Антикорупційного прокурора і його заступника, адже саме на них лежить велика відповідальність і унеможливлення якихось договорняків. Як Ви відчуваєте, чи є результати Вашої діяльності? Чи справдилися на своїй посаді?».

Максим Грищук запевнив, що відомство працює на повну силу, хоча ще не повністю сформоване: «З середини березня ми плануємо продовжувати конкурс на прокурорів антикорупційної прокуратури, за кілька місяців закінчимо, і тоді вже зможемо працювати на 100%».

Юлія Бурковська звернулася до заступника Міністра фінансів України Олени Макеєвої та попросила її прокоментувати її недавнє висловлювання в інтерв’ю виданню «Деловая столица»: «Пані Олено, бурхливо обговорюється питання реформування податкової та митної служби, в тому числі Законопроект № 3763 про створення Національної митної служби України, автором якого є шановний народний депутат України Андрій Антонищак, який присутній сьогодні в студії. Нещодавно, в інтерв’ю у виданні «Деловая столица» Ви заявили про свою не підтримку ідеї створення митниці, як центрального органу виконавчої влади. Цитую: «Теза про те, що митниця почне працювати краще, якщо відокремити її від ДФС помилкова».

«Я, як людина, яка прийшла на держслужбу з бізнесу, можу вас запевнити, що бізнесу все одно, де буде митниця: в складі ДФС чи це буде окремий орган виконавчої влади, підконтрольний Міністерству фінансів. Головне, щоб ця митна служба виконувала свою основну функцію – надавала сервіс платникам податків. Головне на переконання Міністерства фінансів – це продовжувати рішучі кроки щодо реформування всіх процесів на митниці. В нас уже митниця була окремо від ДФС, а потім, кілька років тому, було прийняти рішення змінювати формат, через неефективність і вирішено було об’єднати митницю з ДФС. У цьому є певні адміністративні зручності, крім того, і для митних, і для податкових питань розробляється оцінка ризиків – діяльність підприємств буде оцінюватись за єдиними стандартами. Також буде єдина аудиторська служба. На наше переконання саме такий формат дозволить знизити тиск на бізнес і відповідатиме очікуванням бізнесу сьогодні».

Народний депутат України, віце-президент Асоціації Андрій Антонищак емоційно відреагував на слова Олени Макеєвої: «Міністерство фінансів інакше ніж Міністерством запозичень не назовеш. Пані Олено, Ви, мабуть, забули, а, можливо, й не знали, що основна функція митниці – це забезпечення безпеки митних кордонів країни. Ви плутаєте митницю з «МакДональдсом». Митниця ніколи в жодній країні світу не несла сервісної функції. У нас є два агресивних сусіди – Росія та Білорусія – і в них обох митниця та податкова є окремими відомствами. Митницю та ДФС з’єднали за часів «бандита Януковича», щоб усі фінансові потоки сім’ї сходилися в одні руки. Зараз митниця «безхозна» - Чернівецька в одних руках, Львівська – в інших, Дніпропетровська – ще в інших і т.д. Коли хто перший підпише наказ, законопроект чи будь-яку пропозицію про те, що митниця – це сервісна служба, я з трибуни Верховної Ради оголошу його державним зрадником».

Андрій Антонищак також обурився, що Міністерство фінансів жодного разу не запросило народних депутатів на зустрічі з членами МВФ та тим, що запросило консультантів з британської фірми, діяльність якої у Грузії ні до чого позитивного не призвела.

«Пані Олено, Ви кажете в інтерв’ю, що якщо у вас не вийде об’єднати митницю та ДФС, то тоді ви будете повертати Державну фіскальну службу під Міністерство фінансів. Так от я хочу подарувати Вам Постанову Кабінету Міністрів України Про Державну фіскальну службу України, згідно якої ДФС з 2015 року підпорядкована Міністерству фінансів України».

На Програму зателефонував представник іноземного інвестора Пітера Шетті Станіслав Михайлович Олефіренко. Він повідомив про шахрайство, яке було вчинене проти Пітера Шетті - власника підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «Українська національна лотерея». Звернувся до Першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука : «У 1997 році мій підзахисний заснував компанію УНЛ Холдінг, вклавши в Україну на той час близько 1,5 млрд. грн., або 550 млн. доларів. У 2014 році його представники на території України видалили його з реєстру , і це було здійснено під егідою народного депутата України Гліба Загорого, Голови Фонду держмайна Білоуса, який був на той час Головою ДФС. Наші неодноразові звернення до прокуратури, правоохоронних органів залишалися без відповіді. На теперішній час дана кримінальна справа не зрушена ні на крок. Я дуже уважно дивлюся усі програми за Вашою участю. Якщо Ви вийшли просто попаритись, - це одне. Але якщо Ви дійсно можете допомогти, будь ласка, назвіть час, коли я можу звернутись до вас з офіційною заявою, щоб Ви розслідували цю кримінальну справу. Більше надії у нас вже немає. З Вашою допомогою, якщо Ви дійсно, а не для піару готові допомагати людям, ми готові звернутися, бо в Україні йде безпрецедентне знищення іноземних інвесторів».

Максим Грищук пообіцяв прийняти Станіслава особисто і уважно розглянути питання.

 

Перший Віце-президент ВГО «Асоціація платників податків» Юрій Атаманюк, взявши слово, подякував перш за все Олені Макеєвій за те, що вона – одна з найвідкритіших чиновників у сьогоднішній владі.

«Я розумію, чому болить душа у нашого колеги по Асоціації Андрія Антонищака, - продовжив Юрій Анатолійович. – Він шукає системні виходи з тієї ситуації, що склалася на митниці, тому що, на жаль, Міністерство фінансів не справляється зі своєю функцією. Ми вже два роки чуємо від представників Мінфіну, що вони когось шукають, організовують реформи і т.д. Але якщо є бажання, корупцію можна подолати в лічені дні. І у Мінфіну є для цього всі важелі: призначення всіх керівників митниці йде тільки за погодженням Міністерства фінансів України. 2 мільярда гривень у місяць ми втрачаємо через таку безпорадність Мінфіну по контролю за митницею».

Далі у Програмі, Юлія Бурковська повідомила про запрошення до участі Голову Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника. На жаль, він не зміг особисто прийняти участь , однак докладно надав відповіді на усі питання, за що організатори йому дуже вдячні. Ось деякі важливі речі, які необхідно знати кожному:

«1) 17 лютого 2016 року на своєму офіційному сайті НАБУ закликало усіх публічних осіб бути відповідальними в оприлюдненні інформації про можливі корупційні правопорушення та в першу чергу звертатись із заявою до Бюро, а не до ЗМІ. Чи надавались НАБУ докази підкупу народних депутатів?

Докази щодо підкупу народних депутатів НАБУ не надавались. Якщо хтось володіє доказами скоєння кримінального корупційного правопорушення особою, підслідною НАБУ, то може повідомити про факт корупції й надати ці докази для розгляду і перевірки. Повідомити про кримінальне корупційне правопорушення, яке відноситься до підслідності НАБУ, можна за телефоном 0-800-503-200 або заповнивши електронну форму. Також, заяву про скоєння такого правопорушення можна передати особисто у громадській приймальні або надіслати листом на адресу НАБУ (м. Київ, вул. В. Сурикова, 3). Слід зауважити, що НАБУ розглядатиме лише ті звернення, у яких інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані та може бути перевірена.

2) В одному з інтерв’ю Вами було зазначено, що корупційні схеми в Україні – чи не найскладніші в Європі: «Оскільки люди, які здійснюють контроль за грошовими потоками, рідко ставлять власні підписи і роблять щось відкрито, важливо застосовувати інститут угод з боку захисту і з боку обвинувачення». З яких причин інститут викривачів не працює в Україні? Чи можливе законодавче врегулювання роботи інституту угод про співробітництво зі слідством стосовно корупційних злочинів в Україні? Інститут викривачів не передбачений українським законодавством. Ми ініціюватимемо законодавче врегулювання цього питання.

3) Як Ви ставитесь до запровадження тотального моніторингу інформаційного простору органами НАБУ, прокуратури, іншими правоохоронними органами з метою аналізу та визначення безпідставних публічних виступів та публікацій і притягнення до відповідальності тих осіб, які безвідповідально повідомляють про факти корупції в Україні?

Національне антикорупційне бюро України є аполітичним правоохоронним органом та не втручається у жодні політичні процеси, в тому числі, пов’язані з інформаційними кампаніями. Звертаємо увагу на те, що будь-хто перед тим, як звертатися до НАБУ із звинуваченнями у корупції певних осіб, має пам’ятати про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів».

«Є чимало прикладів притискання податковими органами підприємств IT-сектору, - продовжила ведуча і звернулася із запитанням до Костянтина Куклєва – Генерального директораТОВ «Підприємства «Пластик Карта». – Як у своїй боротьбі з протиправними діями фіскальних органів Ви дійшли до Ради бізнес-омбудсмена?».

«У середовищі малого та середнього бізнесу, до якого я належу, перш за все підприємці стикаються з корупцією у податкових органах. Це те, що сьогодні «душить» нашу економіку. Податкові органи і податкову міліцію «кришує» прокуратура. Діють за принципом «Була б людина, а статтю знайдемо». Суди ніякого значення не мають, ми, наприклад виграли усі суди, а «воз і нині там». Нашу компанію, в якій працює більше 200 осіб, і яка минулого року заплатила близько 45 мільйонів податків просто «душать». Я бачу, що є люди, які для того й прийшли у податкові органи та прокуратуру, аби «доїти бізнес», і цих людей перевиховати неможливо, їх треба просто «вигнати».

Андрій Антонищак повідомив, що буквально сьогодні народним депутатом Тетяною Остриковою було зареєстровано Законопроект про реформування податкової міліції в Службу фінансових розслідувань: «Ми крок за кроком розділяємо ДФС на три складові, як у Європі: Служба фінансових розслідувань, Податкова інспекція і Митна служба України».

Юрій Атаманюк навів приклад Великобританії: «Усією економічною злочинністю займається єдиний орган – Служба фінансових розслідувань, яка нараховує 7000 осіб. У на сьогодні займається податковими та економічними злочинами МВС у складі 7000 осіб, податкова міліція у складі 7000 осіб, Департамент контррозвідувального захисту економіки держави при СБУ у складі близько 7000 осіб та слідчі прокуратури».

Керуючий партнер юридичної фірми YARLAN Володимир Левкович розповів, що очікування бізнесу за останні два роки й справді величезні: очікують змін облич, підходів, але не отримують. «На сьогоднішній день є величезна кількість виграних в судових органах справ, але й досі не закриті кримінальні справи, документи не повертаються, допити продовжуються і т. ін. Абсурд».

Дмитро Олексієнко, Голова Громадської ради при Державній фіскальній службі України, повідомив, що у них є напрацювання щодо податкової медіації: «Ми все передали, є відповідний проект Закону, і ми сподіваємося, що його прийняття сприятиме антикорупційній діяльності. Найбільший осередок корупції – це ДФС. Її реорганізація і антикорупційна політика всередині ДФС – це є наріжним каменем політики держави, а громадськість – це перший суддя. Днями наказом затверджена антикорупційна програма ДФС і на найближчому засіданні Громадської ради вона буде презентована. Головне в Програмі – аналіз статків працівників, моніторинг способу їхнього життя, персональна діяльність керівників за корупційну діяльність підлеглих і кадрова реформа».

Підвести резюме Програми Юлія Бурковська попросила Юрія Атаманюка:

«Пане Юрію, цікаво було б почути думку Першого Віце-президента Асоціації, яка представляє інтереси майже 7 тисяч платників податків. Які прояви корупції сьогодні заважають бізнесу, на що більше всього скаржаться платники податків – члени Асоціації? Торік правоохоронними органами за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС України розпочато в 2,4 рази більше кримінальних проваджень щодо хабарництва та корупційних проявів в органах ДФС. ДФС позиціонує це як результат покращення в сфері боротьби з корупцією у свої органах. Підводячи підсумки, на Вашу думку, чи почався процес боротьби з корупцією у нашій країні. Чи вживає Уряд заходи, направлені на подолання корупції?».

Перший Віце-президент Асоціації Юрій Атаманюк наголосив:

«Прозорої адміністративної реформи та побудови ефективної системи взаємодії влади і бізнесу не відбулося.

Державна політика направлена на зменшення чиновників не відбулася.

Прозорого та чесного, зрозумілого податкового законодавства і не тільки податкового не відбулося, а навпаки здійснюється фіскальний тиск.

Уряд обіцяв збільшення надходжень до Державного бюджету України за рахунок детінізації економіки.

Резерви детінізації, а це біля 10 мільярдів гривень на місяць, так і залишились не використаними.

Натомість, тільки збільшується податкове навантаження на бізнес та населення. Зростає соціальна напруга. Економічно вигідним в Україні залишились лише тіньові оборудки, які не можливі були б без тотальної корупції.

За ініціативою економічного блоку Уряду фактично збільшено кількість податків та їх ставок, розширено базу оподаткування, як приклад: податок на доходи з  депозитів; податок на нерухомість; податок на транспортні засоби; податок на пенсії; військовий збір; оподаткування підакцизних товарів; введення акцизу на пиво; збір на придбання валюти; податковий компроміс, тощо.

Наш Уряд не в силах здійснити ці реформи, в чому ми переконались протягом вже протягом 2-х останніх років.

В зв’язку з чим, ще в листопаді 2015 року, делегати 2-го етапу позачергового Х З’їзду Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» платники податків – члени Асоціації висловили недовіру фінансово-економічному блоку Уряду, направивши звернення до Президента України та ВР України.

Наприкінці ведуча подякувала усім учасникам та слухачам програми «Фінансовий пройм» і запросила на наступну в четвер, 10 березня, з 19:00 до 20:00 на хвилю 107,0 FM радіостанції «Європа Плюс» усіх бажаючих, хто не байдужий до проблем в країні, зокрема, процесу реформування податкової системи України та багато іншого, що хвилює мільйони простих українців.

 

www.youtube.com/watch